Перші роки Другої світової війни показали непридатність італійських середніх танків для використання в сучасній війні, яка передбачала бойові дії між важкоозброєними та важкоброньованими танками, а також використання більш ефективної та смертоносної протитанкової зброї. На основі детального аналізу німецької та ворожої британської та радянської військової техніки був створений важкий 26-тонний танк. Ця нова машина, яка з часом зазнала кількох змін у конструкції, отримала сучасніші характеристики, такі як похилі передні панелі, потужніший дизельний двигун потужністю 420 к.с. і більш відповідну основну зброю — гармату Ansaldo 75/34. P26/40, як назавжди називали нову машину, на жаль, зберегла деякі застарілі особливості, які були характерні для виробництва італійської бронетехніки з середини 1930-х років, а саме заклепки броньових листів і систему підвіски на листових ресорах.
