Бетонні протитанкові перешкоди, також відомі як «зуби дракона», вперше були використані під час Другої світової війни. Вважається, що їх винайшли у Фінляндії як засіб захисту від бронетехніки Червоної армії. Ці перешкоди мали на меті не тільки зупинити танки та іншу бронетехніку, але й спрямувати їх рух у райони, де вони могли бути обстріляні. Ці типи перешкод широко використовувалися всіма учасниками конфлікту, в тому числі й нейтральними країнами. Наприклад, Швейцарія також використовувала подібні перешкоди, називаючи їх укріпленнями Тоблероне через схожість з формою знаменитих шоколадних батончиків.
«Зуби Дракона» і сьогодні використовуються як інженерні перешкоди фортифікаційного типу. Як правило, вони виготовляються з бетону і мають чотиригранну форму, іноді зі зрізаним верхнім кутом. В Україні встановлено велику кількість таких загороджень — як у районах ведення бойових дій, так і в інших регіонах країни, як захисний захід у потенційно небезпечних зонах.
