PzKpfw III (Panzerkampfwagen III) — німецький середній танк часів Другої світової війни. Перші прототипи машини було створено у 1936 році, а серійне виробництво тривало в період 1937–1943 років і завершилося випуском близько 5800 одиниць. Танк версії E оснащувався двигуном Maybach HL 120 TRM потужністю 300 к.с. Він був озброєний однією 37-мм гарматою KwK 35/36 та двома 7,92-мм кулеметами MG 34, розміщеними в башті.
PzKpfw III був «робочою конячкою» німецьких бронетанкових військ під час Другої світової війни та одним із танків Вермахту, що зазнали найбільш інтенсивного розвитку й модернізації. Його серійне виробництво розпочалося у 1936 році, і в процесі було створено чимало варіантів цієї машини. Хронологічно першою була версія A, озброєна 37-мм гарматою та двигуном потужністю 230 к.с. Однак уже в грудні 1938 року з'явилася версія E — перша, що випускалася великою серією. Вона отримала новий, значно потужніший двигун, цілком нову підвіску та посилене бронювання лобової частини башти й корпусу. Згодом (починаючи з грудня 1940 року) танк також почали озброювати потужнішою 50-мм гарматою. У березні 1940 року розпочалося виробництво версії G, у якій було посилено бронювання кормової частини корпусу та башти. Невдовзі після цього, у жовтні 1940 року, стартувало виробництво версії H, яка від самого початку оснащувалася 50-мм гарматою KwK 38 L/42 та мала посилене лобове бронювання. Однією з наймасовіших стала версія J, що мала броню товщиною до 50 мм (згодом посилену накладними листами); після отримання бойового досвіду в зіткненнях із танками Т-34 та КВ-1 цю версію активно переозброювали 50-мм гарматою KwK 39 L/60. Останньою розробленою модифікацією стала версія N, призначена для вогневої підтримки панцергренадерів і озброєна короткоствольною 75-мм гарматою KwK 37 L/24. На шасі PzKpfw III створювалися й інші численні бойові машини, зокрема штурмова гармата StuG III. Танки PzKpfw III використовувалися майже на всіх фронтах Другої світової війни: від Польської кампанії 1939 року, Французької кампанії 1940 року, операцій «Барбаросса» та «Тайфун» 1941 року й Курської битви 1943 року — аж до останніх операцій німецької армії проти СРСР та західних союзників у 1944–1945 роках.
