Бронеавтомобіль Sd.Kfz.13 мав модифікацію, оснащену радіостанцією – Funkkraftwagen. Цей бронеавтомобіль отримав позначення Sd.Kfz.14. Від базової моделі Бронеавтомобіль Sd.Kfz.14 зовні відрізнявся відсутністю озброєння та наявністю складаної антени рамкового типу. Екіпаж машини Sd.Kfz.14 складався з трьох осіб: командира, водія та радиста.
Корпус бронеавтомобіля Sd.Kfz.14 зварений із броньованих листів завтовшки 8-мм і був відкритий зверху. На машині встановлювався 6-циліндровий бензиновий двигун Adler 6S. Підвіска бронеавтомобіля мала напівеліптичні листові ресори, провідні задні колеса, керовані - передні, розміром шин 6,75-18. Sd.Kfz.14 постачався гідравлічними гальмами.
Серійний випуск бронеавтомобіля Sd.Kfz.14 здійснювався у Берліні компанією "Daimler-Benz". За період із 1932 по 1934 роки було випущено 40 бронеавтомобілів.
Бронеавтомобіль Sd.Kfz.14 також, як і Sd.Kfz.13 у військах отримав прізвисько "корито" - Badewanne. Цей бронеавтомобіль брав участь у захопленні Франції та Нідерландів, а також у польській кампанії Другої світової війни та при нападі на СРСР у 1941 році.
