У січні 1942 року на озброєння Червоної Армії було прийнято другий за кількістю випуску радянський танк Другої світової війни - Т-70. Низький силуєт, беззвучний двигун, висока швидкість та маневровість зробили його кращим легким танком цього періоду. Його використовували для розвідки боєм, підтримки піхоти в місцевості недоступній для інших танків. 3 вересня 1942 року розпочався випуск танка Т-70М зі зміцненою ходовою частиною і підсиленим бронюванням. Озброєння його складалось із 45-мм гармати і 7,62-мм куле-мета. Танк вагою 9,8 тонн мав максимальну швидкість 45 км\год. Силовий агрегат являв собою два послідовно-з'єднані автомобільні двигуни ГАЗ-203 потужністю 2х70 к.с. Екіпаж складався із двох чоловік: механік-водій та командир. З кінця 1942 року налагодився і все збільшувався випуск середніх танків - тому Т-70 поступово був витиснутий на допоміжні ролі. Всього було побудовано більше 8300 машин.
