Робота над новою повністю боєздатною моделлю літака, що одержала позначення Р-47С, завершилася влітку 1942 року. Перший P-47C (41-6066) було закінчено 14 вересня 1942 року. Зовні літак був подібний до P-47B, але мав посилений і дещо змінений хвостовий стабілізатор з металевою обшивкою кермів для усунення флаттера хвостового оперення, який вже призвів до аварії кількох P-47B у ході виконання високошвидкісного пікірування. Літак отримав нове кермо напрямку із збільшеною на 25,4 мм (1 дюйм) довжиною. На Р-47С встановлювалася модернізована система кисню з чотирма кисневими балонами (один з них розташовувався в передній кромці лівої консолі крила) замість одного балона на P-47B. Також було встановлено нове радіообладнання (замість радіостанції SCR-283 встановлювали радіоприймач SCR-274-N та передавач SCR-515-A), нахилена вперед радіоантена P-47B була замінена вертикальною короткою щоглою антеною. Регулятор тиску турбокомпресора А-13 змінила досконаліша модель А-17. Модель З мала деякі відмінності від конструкції шасі і гальм. Хвостове колесо стало некерованим. Дещо іншу конструкцію мала система трубопроводів турбокомпресора. У системі управління кермами висоти були встановлені противаги для зниження явища стисливості повітря на великих швидкостях. Управління сектором газу двигуна, кроком пропелера та тиском турбокомпресора було зосереджено на одному важелі. Усього було виготовлено 57 літаків Р-47С.
