У концепції бліцкригу, яка була ключовою причиною успіху німецької армії у Другій світовій війні, авіація відігравала одну з провідних ролей. Ефективні дії Люфтваффе значною мірою визначали успіх наступальних операцій наземних підрозділів. Численні повітряні сили Німеччини вимагали розвиненої мережі аеродромів, які могли б забезпечити якісне обслуговування авіаційної техніки. Типовий аеродром Люфтваффе включав штаб-квартиру або центр управління польотами, злітно-посадкові смуги, місця стоянки літаків, станції заправки, склади боєприпасів та ремонтні зони. Особовий склад військових аеродромів складався з пілотів, технічного персоналу, метеорологів, зв'язківців, підрозділів логістики, сил безпеки та зенітників. Периметр аеродрому міг бути замінований, а для доступу на територію встановлювався командний контрольно-пропускний пункт із шлагбаумом.
