Наприкінці 1968 року армія США уклала контракти з кількома компаніями на розробку багатоцільового тактичного транспортного гелікоптера. Ця програма отримала назву UTTAS (Utility Tactical Transport Air System - багатофункціональна тактична транспортна повітряна система), і до неї були встановлені такі вимоги: екіпаж з трьох осіб, можливість перевезення 11-15 солдатів у кабіні, силова установка з двома двигунами та можливість транспортування гелікоптера всередині вантажного літака. У 1976 році, після завершення випробувань, армія обрала Sikorsky переможцем програми UTTAS, і було підписано контракт на виробництво першої партії гелікоптерів, які отримали позначення UH-60A Black Hawk (серійне позначення Sikorsky було S-70). Вони стали основою для цілого сімейства гелікоптерів різного призначення — транспортних, спеціальних операцій, радіоелектронної боротьби, морських багатоцільових, протичовнових, медичних тощо. Модифікація MH-60L – це гелікоптер спеціального призначення для 160-го авіаційного полку спеціальних операцій (SOAR) армії США, також відомого як «Нічні переслідувачі». Гелікоптер оснащений метеорологічним радаром та інфрачервоним датчиком переднього огляду (FLIR), а також може бути оснащений системою дозаправки в повітрі.
