СУ-122 - середня за масою радянська самохідно-артилерійська установка (САУ) класу штурмових знарядь (з деякими обмеженнями могла використовуватися і як самохідна гаубиця). Ця машина стала однією з перших розроблених у СРСР САУ, прийнятих у великосерійне виробництво. Стимулом для створення СУ-122 стали як необхідність максимального спрощення конструкції танка Т-34 у важких для СРСР військових умовах середини 1942 року, так і прагнення дати танковим та механізованим частинам потужний та високомобільний засіб вогневої підтримки. 30 листопада 1942 року на Уральському заводі важкого машинобудування (УЗТМ, Уралмаш) закінчилося будівництво прототипу СУ-122 і, через брак самохідної артилерії, СУ-122 вже у грудні запущено в серійне виробництво. У його процесі машина піддавалася численним доопрацюванням, пов'язаним із її поспішним тестуванням та прийняттям на озброєння. Випуск СУ-122 було припинено в серпні 1943 через переход на виробництво винищувачів танків СУ-85, створених на базі СУ-122. Загалом було збудовано 636 самохідок.
