На початку 30-х років у світі з’явилася ідея швидкісного бомбардувальника, здатного випередити сучасні винищувачі. Одним із об’єктивацій цієї концепції став двомоторний бомбардувальник Do 17, розроблений німецькою компанією Dornier Flugzeugwerke.
З початку 1939 року випускалися літаки Do 17Z з новою носовою частиною типу «Waffenkopf» і двигунами Bramo 323 Fafnir повітряного охолодження.
У 1939-1940 роках було випущено близько 500 бомбардувальників Do 17Z-1 і Do 17Z-2. Вони брали участь у всіх операціях Люфтваффе 1939-1941 років – у складі польських і французьких рот, у битві за Британію, а також на Балканах і на Східному фронті.
